з творами А. Вівальді,
А. П’яццолли і Й. Гайдна
у Бережанах
Вперше струнна
музика у Святотроїцькій церкві Бережан прозвучала напередодні Великодня 1998
року. Це був Й. Гайдн «Сім слів
Спасителя на хресті» у виконанні бережанського струнного квартету (що спонтанно
постав у музеї книги) в складі Олени Журової, Андрія Слабодуха, Ірини Драбик і
Мар’яни Шепети. Промайнуло 16 років і юна скрипалька того оркестру, а теперішня
викладач по класу скрипки, заввідділу Бережанської школи мистецтв ім.
М.Бездільного Ірина Петрівна Драбик (яка, за словами великої Лесі Українки,
«має в серці те, що не вмирає») ініціювала мистецький проект «Резонанс
запрошує» з метою популяризації світової, в тому числі української, класичної
музики у виконанні як бережанських колективів, так і колективів з інших міст
України у міських храмах. Від грудня минулого року в костелі св. апостолів
Петра й Павла, в церкві Пресвятої Тройці шанувальники класичної музики вже мали
щастя почути твори Й. С. Баха, Й.Гайдна, Е.Гріга, Б.Бріттена, М. Скорика у
виконанні професійних музикантів Бережан, Львова, Івано-Франківська.
А в нещодавно в
рамках цього проекту під високими куполами
церкви торжествувала музика А. Вівальді, А. П’яццолли і знову Й. Гайдна. Її виконавцями були скрипалі і
віолончелісти, яким ще далеко до свого 20-річчя, бо вони тільки третьо-і
четвертокурсники Тернопільського музичного училища ім. С. Крушельницької, а
солістами – семирічний Ной Ясінський
(скрипка) і 12-річний Андрійко Воронцов (віолончеліст).
Та пієтизм цього
концерту був ще й в тім, що диригував
студентським оркестром Тарас Видиш, випускник нашої музичної школи, син
шанованих у нашому краї музикантів
Романа і Роксолани Видишів, які три десятиліття свого життя поклали на
формування співоцьких обдарувань міста.
Талановитим видався і їх Тарас: навчався в
тому ж училищі, де тепер веде оркестр, був студентом Київської державної
консерваторії, випускником Львівської
Національної музичної академії, відомий в українському музичному світі як скрипаль тернопільського
джаз-фольку «Brio», з яким об’їздив
південь і захід України, а за 40 днів
турне у Франції зіграв у 78
концертах. Тепер стояв як диригент у тій
церкві, де упродовж 20 років щонеділі на
денній Літургії зносив перед дитячим хором «Осанна» свої диригентські руки його
батько, Роман Миколайович. Ось така паралель у долях батька і сина
додавала слухачам концерту, а ними
були вчителі як загальноосвітніх, так і
музичної шкіл, музейники, інтелігенція, особливого піднесення і навіть гордості
за своїх земляків.
І Тарас дав нагоду нам оцінити свої здібності і як диригента, і як скрипаля.
Як керівник оркестру, склад якого хоч і щороку змінюється, але звучить
достойно, запропонував і цікаву програму концерту, і дуже юних солістів, що викликало і захоплення, і
розчулення – дорослі перехоплювали збіглу сльозу і довго
аплодували, діти-слухачі виносили дітям-музикантам квіти, якась старша пані не
стала нести свій благодійний внесок у традиційний на концертах «Резонансу» футляр
від скрипки, а передала прямо в руки виконавцю, безперестанку клацали затвори
фотоапаратів Володимира Петріва і Ярослава Проціва, традиційно концерт
записував на камеру спонсор проекту Роман Механік.
Отож першим
солірував Нойчик Ясінський у Концерті для скрипки з оркестром a-moll А. Вівальді. Він учень другого класу Тернопільської
обласної експериментальної школи мистецтв ім. І.Герети, третя дитина
віолончелістки, яка невдовзі подарує світові не свою гру, а четверту дитину,
яка, і вона на це сподівається, як і перші троє, будуть зачаровані музикою.
На сольну партію
у Концерті для віолончелі з оркестром G-dur, І ч. диригент запросив учня Першої музичної школи
Тернополя Андрія Воронцова. Його мама, як і Нойчикова, була присутня на
концерті, і теж, затамувавши подих і забувши, що в руках фотоапарат, слухала
синове виконання. Опам’яталась від оплесків, якими наповнилася церква, і
щасливим усміхом відповіла на вдоволену посмішку молодого диригента.
Так, молодість і
троє власних дітей не завада здібному і
працьовитому Тарасові Романовичу Видишу. Якого рівня він скрипаль – ми почули у
виконанні ним трьох композицій А.
П’яццолли: «Літо» присвятив світлій пам’яті свого першого вчителя-скрипаля
Василя Говди, «Осінь» – викладачу музичної школи Ользі Драбик, яка у перехідний
для Тараса вік – вчитися чи покинути навчання в школі – знайшла переконливі
слова і зберегла його для музичного світу (в цьому зізнався він сам у
подячному слові вчителям), а композицію «Зима» – своїм батькам.
Оркестранти і їх
керівник повезли із Бережан найкращі враження, передані від глядачів керівником проекту «Резонанс запрошує» Іриною
Драбик, о. Василь Онищуком, викладачами школи Ольгою Драбик і Павлом Макодою.
НАДІЯ ВОЛИНЕЦЬ
Немає коментарів:
Дописати коментар